Повертаємось в рідне село,
Довгих років - немов не було!..
Наша юність над нами витає!..
Наче білої чайки крило,
Сивина, що лягла на чоло,
Очі сині лише прикрашає!..
Не забудуться наші труди...
Що ж, багаті були ми завжди!-
Діти внуки, велика родина!..
Наші весни давно відцвіли...
Все зробили сповна, що могли,
Бо не вміємо наполовину!..
Білим цвітом пливуть по воді
Дні весняні - такі молоді!
Травень диво щораз нам являє!..
Ми щасливі тепер, як тоді,
Присягнемося, мов на суді -
Бог любові нас благословляє!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: majra