І куди від них подітися? Обступають. Заганяють у куток. Не дають дихнути.
Та ні. Не те що заважають.
Болять. Не скинути.
А зовні, наче нічого не змінилося. Наче все гаразд.
Оце й найбільше пече. За яким правом? Чому триває? Як може? Адже здавалося...
Ні змінити, ні вирвати.
Вирвати не дозволено.
А хотілося...
Ет. Хіба лиш здалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: Траяна