* із печалей – радості, з радостей - печалі
Не думай, що в світі мінливому радість – постійна.
Чи там, де печаль – там розквітнути щастю не в силі.
Тож долі вино не розводь надаремне й сумнівно:
Терпке і солодке на тризні воно й на весіллі.
* час – не лікар: серце пам'ять має…
Виглядав прикмети-знаки нашої любові,
А знаходив: серце в ранах, квіт зів’ялий ранній –
Ой, шляхи до щастя-зради, в кропиві, тернові! –
Не лікує шрами долі
час в душі коханням.
* на вітрах вчорашніх, без тебе, без Музи
Ні троп нових, ні образів-метафор для окраси
Рядків скуйовджених моїх; на небо нарікав
Та у вчорашніх днях від щастя смак шукав –
Шукав сліди загубленого часу…
* як же швидко пропливають межі днів і слів!
Відгоріла молодість первоцвітом березня,
Відцвіли слова-дива, мов сади у квітні,
Вже й гульвіси голова – степ дозрілий, літній
Ковиловим сріблом світить на дороги вересня…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659475
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2016
автор: Касьян Благоєв