Десь за кілька днів після новорічних свят я добирався додому міжміською маршруткою. Біля мене сіла юна красуня, витягла телефон, набрала номер, і за хвилю я та інші пасажири мали змогу почути такий монолог:
- Прівєт, падруга! Карочє, ти бери в холодильнику все, що там є, а я поки що тобі розкажу, як ми Новий рік зустрічали...
Карочє, Танька приходить вчора така зла, вона пішла Новий рік зустрічати з пацанами, казала, що в них, тіпа, все буде культурно, а тепер приходить і каже, що вони, в натурє, всі казли, понапивались ще до Нового року, і вона навіть не мала з ким нормально Новий рік зустріти, прикинь!.. Але зараз боїться, що у вересні мамкою стане, прикинь!..
А в нас якраз все культурно було, прикинь, карочє, дєвки накрили на стіл, і всі, тіпа, сіли і випили пару раз, ну, пацани водки, а дєвки - хто шампанське, хто текіли, я лічно пила шампанське, а мені кажуть, та, мол, не вимахуйся, вмаж текіли, карочє, налили цілий стакан, всипали солі на зап'ястя, почепили на стінку склянки розрізану наполовину скибку лайму, ну, карочє, всє дєла, я лизнула сіль, надпила текіли, посмоктала лайм і зразу ледь не побігла в туалет, бо то таке бридке, тіпа нашої самогонки, не знаю, чого ту текілу всі так вихваляють, карочє, я потім цілий вечір тільки шампанське пила...
Карочє, не встигли закусити, бо всі такі голодні були, а тут, бац, і світло вирубали, а всі так зразу: "Ну, ні фіга собі Новий рік зустріли!", ну, карочє, пацани подзвонили в диспетчерську і там якусь бабульку з півгодини напрягали, карочє, тіпа, казали, що ми на неї в суд подамо, ха-ха, певно, ту бабульку ледь шляк не трафив, прикинь...
Ну, карочє, світла нема, а тут вдруг за вікном феєрверки, і всі, тіпа, закричали: "О, Новий рік настав!", і побігли на вулицю зустрічати Новий рік, а пацани кричать:"Давай вже бухати!", карочє, розпили дві пляшки шампанського біля під'їзду, а тоді дєвки пішли в квартиру, бо дуже змерзли, а пацани лишились курити...
Потім приходять і приносять ще дві пляшки водки... Карочє, пацани набухались до свинячого візгу, а Стас ходив і казав: "Я такий п'яний!", прикинь, і всі так ржали...
Ну, карочє, сидимо в темноті, біля мене Едік, і, прикинь, каже, мол, я правильно зробила, що послала Юрку, бо він був казьол, в натурє, а Стас - нормальний пацан, і шо, мол, він одобряє мій вибір, бо я класна чувіха, він би й сам, мол, не проти зі мною закрутити, але Стас - його друг, як він його кине, прикинь!..
Карочє, десь за півгодини прийшли ще Артур з Лєнкою, принесли пляшку віскі і червону ікру, а пацани пішли на кухню і сиділи там в темноті чогось самі, ми ваабщє не поняли, в чьом прікол...
Тут раптом врубали світло і всі так: "Ура-а!", тіпа, карочє, зраділи, що врубали світло, більше, ніж Новому року, прикинь!..
А Лєнка з Артутром пішли в іншу кімнату, бо Лєнка сказала, що, мол, їй стало погано, і лягла на ліжко, Артур залишився з нею пильнувати, аби їй не стало гірше, і так вони провели всю ніч, прикинь, він тільки пару раз заходив до нас і казав, що Лєнка сама не хоче пити і йому не дозволяє, і до нас його не відпускає, карочє, вона якась дивна, скажи?.. Нє, Артур, канєшно, козел, але все одно його трохи жалко, скажи?..
Карочє, під ранок всі порозходились, лишився тільки Юзьо і Стас, ну, Юзьо каже, що, мол, тіпа, він нам, певно, заважає, а я йому, шо да, я хотіла б трохи поспілкуватись зі Стасом, ну, Юзьо пішов, карочє, а ми з Стасом ще поговорили десь до дванадцятої і лягли спати, і він мені каже, що, мол, Галка його дуже кохає і він мав би бути зараз з нею, але хоче бути тільки зі мною, прикинь!.. А тоді ні з сього ні з того каже, що от він, тіпа, ще може сказати мені: "Я тебе абажаю", але чогось не може: "Я тебе кохаю", я його питаю: "Чому-у?..", а він каже, тіпа: "Не знаю", карочє, я ваабщє не врубалась, в чому фішка, а тоді він трохи поспав, прокинувся і каже: "Я такий крихітний", прикинь, я так ржала, ледь з ліжка не впала, бо навіть не поняла, що він, тіпа, хотів сказати, а він, карочє, каже, що хотів сказати щось зовсім інше, тіпа, а сказав так...
А, слухай ще, який прікол: вчора Галка до мене дзвонить і питає, як там коханий, я її питаю: "Чий?..", а вона, тіпа: "Ну-у, твій... і мій...", нє, я ваабщє не поняла, в чьом прікол, прикинь, нє, якби він хотів бути з нею, то був би з нею, а як він хоче бути зі мною, то я тут прі чьом, нє?.. Карочє, я ваабщє в шокє...
Ну, карочє, не знаю, чи Стас ще сьогодні прийде до мене ночувати, але я завтра йду на день народження до Алки, вона мені, прикинь, такі прикольні трусики на мій день народження подарувала, карочє, повернусь і тобі покажу..."
Маршрутка під'їхала до місця призначення, і я вийшов, так і не почувши закінчення цієї надзвичайно цікавої розповіді. Але по дорозі додому в голові мені все лунало: "Прикинь, карочє, тіпа"... Прийшовши додому, сів за комп'ютер, зайшов на один із літературних сайтів із записав усе, що запам'ятав із того монологу - думав, перестане лунати... Ба ні - лунає й досі... Прикинь, карочє, яка фігня!..
01.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: Le Magnifique