А знаєш, мені просто наболіло.
І вчора, знов, в душі щось засвербіло,
Від серденька ніщо не відлягло,
Хоч маса часу із тих пір пройшло.
Із пір, коли ми були вдвох - разом,
Ти був одним-єдиним і моїм - цілком,
Ти - перша моя думка на світанку,
Ти - мій заряд емоцій щастя зранку.
Ти - моє море, що в душі вирує,
Коли тебе нема вона сумує,
Вона старжає, мучиться і плаче,
У снах кожної ночі тебе бачить.
А знаєш, які висновки із цього?
Тебе кохаю...більше світу цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Реалістка