Придстав тебе немає
І сонце світить вже не так
Люди які тобі були так дорогі
Сьогодні не сміються не радіють
Хоча і ти не радий , що тебе нема
Але нарешті вільний ти.
Від усього гуляй душа роби, що побажа.
Але одна маленька дівчинка сидить сміється.
І повторяє раз за разом, він не щасливий, що ми такі похмурі
Хоча мені його не вистача, але він так хотів, щоб я сміялась
Тому коли погляне він на мене він усміхнеться скаже дякую тобі.
Він звісно піде але так щасливо із усмішкою в устах
Хоча ти знаєш він, як синє небо порою світле, а іноді буває темним.
Тому він, янгол і по суті демон такий крутий і у душі святий.
А ти поглянувши на неї так легко
Це промовиш: оце так, так вона така маленька, а так із легкістю передала мої слова...
Спасибі дівчинко тобі піду я, а й гуляй моя душа...!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Crazy_V.i