Обійми мене…Бо позимніло за вікном.
Дощ квітневий на буйне цвітіння сакури.
Ось у човен сідає весна із веслом…
І одвічне питання – а нам куди?
Чи у травень, де трави ростуть до небес?
Чи в останній зажурено-втомлений лютий?
Не буває в любові людської колес,
На яких би її у квітневу блакить повернути...
Знов весна у рожево-мрійливім вбранні
Над рікою життя свою пісню пташину співає…
Як прекрасно сьогодні в моєму вікні…
Жаль, що в душах людських
Та весна так нечасто буває…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Наталія Ярема