Якби ж то дива хоч шматок.
Тільки, щоб зразу й з головою!
Бо я готовий ще до бою,
Допоки жовкне мій листок.
Коли б це молодість вернуть,
Щоб міг розправити я крила,
Щоб відновилась моя сила, –
По-іншому пройшов би путь!
О, як шкода, що всі дива
Мене обходять за межею!
Ношу надію за душею,
Та див нема – одні слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659032
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Віталій Назарук