Я так близька до темряви зіниць твоїх…
За крок від мене…їх п'янка безодня.
Ведуть від тебе тисячі доріг…
Та я без цього жити вже не згодна.
І так нестерпно бачити у них світи
І глибину усю свого падіння.
Можливо, й не здогадуєшся ти…
Я ж довела себе до грані божевілля.
І все життя, зруйнується за крок…
У темряву, яка мене так сильно кличе…
…і ближчає до мене блиск зірок…
І посмішка, яка тобі шалено личить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Ірис