Сіре озеро і дні,
сіре, бо ідуть дощі,
або може уже сніг
летить на землі поріг?
Тільки до сірої води
верби тягнулися гілки,
на світлих гілочках верби
бруньки розсипані дрібні.
Чекають сонця і весни,
щоб розкриватись і рости,
застигли краплі на гілках
і гай сумний стояв.
По-весняному озвалися птахи
і стало веселіше навкруги,
холодний березень кидає сніг,
та сонце і весна ідуть у світ.
13.03.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658991
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Светлана Борщ