Знов на лугах квітнуть жовті кульбабки,
У нашій любові, ні коми, ні крапки,
У нашім коханні—пустеля Сахара,
Майбутнє все далі. Міраж і примара,
Знов у садах в біле яблуні вбрались,
Про щастя лиш спогади давні зостались,
Я їх стережу, як скарби Атлантиди,
Я їх бережу, бо від тебе привіти,
Знов у лісах, черемшин хороводи,
Доля не з нами Вона тільки проти,
Розводить у різні краї нас насильно,
Міряє відстань між пунктами пильно,
Знов біля дому, шипшин аромати,
Межа на розломі, ні дати, ні взяти.
Межа не сумісна з процесом кохання,
Весна за вікном. І дай Бог, не остання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Надясемена