Моє миле дитинство,
моя рідна хатина,
Повертаюсь у мріях,
як мала сиротина.
Повертаюсь до школи,
де турботи і друзі;
До родючого поля,
до беріз в лісосмузі.
Повертаюсь так рідко,
що скоріше старію,
Сивина стала свідком
тих страждань, що не гріють.
Моє миле дитинство
різнобарвно маячить;
Там сльоза материнська
чесний вирок призначить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658899
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2016
автор: Петро Корнійчук