За що скарав мене ти, Боже,
За всі гріхи мої а , може,
За віри брак і за гординю
Поніс любов у далеч синю ?..
За що скарав мене, Владико ?
Як зимно, одиноко й дико
Дивитись щастя чуже збоку...
Що варта жінка одинока ?!
Верни мій блиск і радість в очі,
Все буде так, як ти захочеш !
Я руки в молитвах складаю...
Дай долі дітям, що їх маю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658882
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.04.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова