[b]У храм прадавній я ввійду,
Я поклонюсь своїй богині,
Я квіти їй до п'єдесталу піднесу ,
ЇЇ благословення попрошу.
Вона як покровителька кохання ,
Вона могутнє божество ,
А я лиш мандрівник ,
Шукаю істини , спасіння ,
Шукаю істинну любов.
Я запалю у храмі свічі,
Я подивлюсь богині ввічі
Любові попрошу. І навіть двічі.
Я поклонюсь своїй богині ,
Я підійду до алтаря
І я скажу своїй богині
Довіку будеш ти моя.
Вона зійде із свого трону ,
Поправить чарівну корону,
Зійде до мене із небес ,
Бо я іще не знав чудес.
Я поцілую ніжно руку
І вмить забуду про розлуку.
Я обійму її сердечно ,
Й кохати буду безкінечно[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Ростислав Мельничук