Нас думки все по світу несуть
І цю долю ніхто не відмінить,
Лиш би маятник в радість й красу
Не зірвали буденності міни.
Нетрі Всесвіту й ми на Землі
Загубилися в таїн безодні
Й Богом даному цім кораблі
Хто як може, летить у сьогодні...
Той страждає, той любить, той спить –
У вісні це життя обіймає;
Змайстрував хтось для себе той щит
І за нього самотність ховає.
Ще незвідані ждуть нас шляхи
І прозріння, й граблі, і гріхи...
11.04.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658802
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2016
автор: Променистий менестрель