1
Весною пахли ніжно губи…
У ноги падала роса.
Тебе до серця приголубив…
На землю впали... небеса.
Приспів:
О, незвіданні сили небесні…
Запалили навіщо цей щем?
Білі Ангели Ви безтілесні…
Спрагу юну зросили дощем.
2
Коханням марив поцілунок…
Дурман розлився у грудях.
У вени лив солодкий трунок…
Злітав у небо наче птах.
Приспів:
О, незвіданні сили небесні…
Запалили навіщо цей щем?
Білі Ангели Ви безтілесні…
Спрагу юну зросили дощем.
3
Пощо розмови нам і люди…
Тремтіла звабливо рука.
Гаряча падала у груди…
Як сповідь святості й гріха.
Неначе все переплелося…
Завмерли джмелики в гаю.
Чи ми в раю чи нам здалося…
Чи в небесах десь на краю?
4
Затихла святість і гріховність…
Понесла нас кудись в світи.
Несли здаровану жертовність…
Де ми були лиш… - Я і Ти!
Приспів:
Білі Ангели Ви безтілесні…
Спрагу юну зросили дощем.
О, незвіданні сили небесні…
Запалили навіщо цей щем?
Білі Ангели Ви безтілесні…) 2 рази
Спрагу юну зросили дощем. ) 2 рази
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Дід Миколай