Найперша зелень, ще прозора,
Несміло впала на гілки,
Вже абрикос розквітне скоро,
Ось-ось розлущаться бруньки.
Він під вікном стоїть розлогий,
На сонці крону вигріва,
Величний, навіть трохи строгий,
На дивні здатен він дива!
На чарування біло-пінне,
На пелюсткову ворожбу,
Мій світ його цвітіння змінить,
Розвіє вітрами журбу.
Вона злетить, як пух пелюсток,
А я писатиму пісні,
Наперекір пасткам і пусткам,
На втіху сонячній весні.
Мій абрикос одягне шати,
Зелені, з крапельками сонць,
І буде літо. Буде свято,
В його тіньочку край віконць
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658711
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.04.2016
автор: Надясемена