Не шкодуй за одлетілим літом,
Не журись: час квітувань воскресне.
Перейшло чоло весняним квітом,
Наче хто штрихи сумні окреслив.
Ті штрихи – років табун тривожний.
Перебігли , перетолочили
І ніхто тих коней не стриножив,
Не могли, а може не хотіли…
Не сумуй, коли минає осінь,
Стелить килим листя золотого.
І стоїть, як вічність, неба просинь,
Обійнявши все земне й земного.
Не лякайся,як зима настане –
Вистудити серце не зуміє!
І тоді, коли тебе не стане,
Твій вогонь когось в путі зігріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2016
автор: Ніна Третяк