Бачу тебе
І щось рветься назовні,
Не розумію як
Ламаєш моє серце навпіл.
Дивні стосунки
Такі неорганізовані,
Зберегти їх
Зможе лиш тепло наших тіл.
Крок за кроком,
Подих за подихом,
Ми стаєм все далі,
Час минає.
Відстань
Вона може когось і притягує,
Когось об'єднує,
А когось вбиває.
Ти або я,
Може хтось помилився.
Взяв і пройшов свого щастя
Мимо.
Не зробив кілька кроків лишніх
Потім же все життя -
Серце на карантині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2016
автор: Arnist