(В пості і покаянні)
Усе на світі пережити треба –
Розлуку, відчай, біль, тривогу.
Душа полине у простори неба –
Віднайде там у Бога допомогу.
Молитва й піст дають людині крила,
Щоб душу й тіло над гріхом підняти.
Любов Господня в серці щоб горіла
Надії вогник треба зберігати…
Це вогник вічного щасливого життя,
Який Христос для людства запалив.
Небесне ангельське нетлінне майбуття
У воскресінні Бог благословив.
Небесне Царство треба заслужити –
Життя прожити за Новим Завітом.
Потрібно ближніх, як себе любити,
З любов’ю в серці йти жорстоким світом.
Не допусти, щоб світ тебе впіймав,
В тенета грішної спокуси заманив.
Людині Бог для того віру дав,
Щоб душу їй ніхто не погубив.
Усе на світі пережити треба –
Пройди в любові ти життя дорогу.
У кожнім серці є така потреба –
Схилити голову і помолитись Богу…
© S.Nemo
10.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658639
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2016
автор: Finist