Схилився явір низько над водою,
Мов розглядає зморшки на лиці.
Роса по листі ранньою сльозою,
Перлинкою зависла на щоці.
Зелене листя перли прикрашають,
В воді вони сіяють промінцем,
А рибки між краплиночок шугають
І дивляться на явора лице…
А він поважний задививсь на вроду,
На водяну, чистеньку бистрину,
Собі чекає явір в нагороду,
Кохану із відтінком бурштину…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658287
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.04.2016
автор: Віталій Назарук