Я знаю журналіста-брата:
Із Мухи виліпить Слона
Не треба мудрості багато-
Лише копієчка міцна.
І вже той Слон, насправді Муха,
Така сміливиця була,
Що не злякалась Цокотуха
Сивоголового орла.
Вона до нього припадала,
На хвіст сідала і крило,
Йому всі вуха продзижчала,
А їй нічого не було!
І вже луна летить, як вітер,
Що в Мухи особливий дар!
Несе їй шанобливо квіти
Давно закоханий Комар.
Життя набрало барв і сенсу
І образ інший, і політ.
Міс Муха мітить в екстрасенси,
Щоб підкорити цілий світ.
Із шпальт газет про неї слово,
Із телевізора пищить.
Поважна пані гонорова
І супербрендова за мить.
Я знаю журналіста-брата
І знаю сивого Орла.
Сліпий, глухий давно крилатий.
Та байка не про те була…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658285
Рубрика: Байка
дата надходження 09.04.2016
автор: Ніна Третяк