Коли весь світ на тебе тисне,
Ти у куті і кожне рішення, як біль,
Тоді спинися і не мисли,
Це втома, що скривляє тінь.
Спини думки, заклей їм губи,
Скажи, нехай годинку погуляють,
Піди вдихни весну у груди,
Нехай тебе ці люди не спиняють…
Халепи відпусти чи змий у труби,
Дай серцю простір між ребер,
Розслаб осанку, очі й руки,
Нема ключа від всіх дверей.
Так, світ на тебе може й тисне,
Але не більше, ніж це робиш ти,
Шкідливо так багато мислить,
Бери лиш те, що зможеш донести.
07.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2016
автор: Долинська Людмила