Весна цілує мені очі,
А міг би ти… так ти би міг,
Наздоганяти мої кроки,
Як вітер робить це без слів.
Ти лиш поглянь, як ця блакить
У серці вичища засіки,
Мітлою виганяє гнів і злість,
Вливає небо в мене звуки.
Я не слабка, не хвора, і жива,
Як ця трава тягну доверху шию,
Розхристана до свіжості й тепла,
Я на повіках зайченяток грію)))
03.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658157
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2016
автор: Долинська Людмила