Моє серце ніжності злякалось.
Щось притихло, ніби заховалось.
Мабуть, його вишня, біла - біла,
Гілкою розквітлою прикрила.
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла.
Не хвилюйся, серденько моє,
Милий кличе, чуєш? Зве мене.
Манить мене вишня цвітом білим.
Я зустрітись хочу з своїм милим.
В очі надивитися дай карі.
З його серцем задзвени у парі!
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла!
Не хвилюйся, серденько моє.
Милий кличе,чуєш? Зве мене!
Добре, що ти, серденько, відкрилось.
Ще ясніше вишні засвітилось.
Мабуть наша вишня, біла - біла,
Ніжності навчить тебе хотіла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2016
автор: Надія Башинська