Люба Матінко-Україно,
найдорожча, як дитина.
Найяскравіша, як зірка.
Найсяюча, як сузір’я.
Зеленим килимом покрита,
весняним цвітом оповита,
блакитним небом заколисана,
гірською водою напоєна,
вінком багряним заквітчана.
Узимку, хурделицею заметена,
по весні, співом пташиним укрита.
Улітку – степами,жнивами.
По осені - різнокольоровими барвами.
Краса в тобі таємнича та неосяжна,
віками назбирана й поважна.
В любові твоїй купаються діти,
майбутнє для них, це твій заповіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657865
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2016
автор: Svitlana_Belyakova