Чому народе мій страждаєш
Чому невинна ллється кров
Чи Бога милостивого не знаєш
Чи Богородиця не покрила Свій Покров
Чи дали зілля нам напитись
Щоб душу отруїти знов
Щоб волі духу не збудитись
І темрява запанувала знов
І знову на святім престолі
Чернець годований сидить
Замінить собою Ім’я Бога
Щоб йому вклонялись кожну мить
О Боже милий – милий Боже
Захисти діточок своїх
Що душею і тілом захищають
Ще ненароджених й живих
Якби не яничари
То не було б і війни
Вони як зрадники держави
Виховувались тут вони
Наукою вже триста років
Ведеться пропаганда ця
Що Україна це Росія
Що окраїна вона
Народе мій живучий
Що вижив в лихі часи
Коли мільйонами ховали мертвих
І тих хто живими ще були
Не за золото, не за гроші
Не за добро і майно
А щоб духа України
І мови не було
Народе мій живучий
Ти маєш Божий Дар
Ти маєш Святеє Слово
І Шевченківський Кобзар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2016
автор: Нагорний