До крові брехню втирають
У скроні, омиті потом,
Із серця добро виймають,
Наповнюючи болотом.
У шрами вдягають душі,
Озброюють голі руки.
Й слабкі беруть гасло "дужі",
Натягуються, як луки.
Сліпі їх назвуть вугіллям,
І кинуть у піч горіти,
Але, хто не був камінням,
Тому Бог не дасть зітліти.
Жорстокість зачата бісом,
Усіх нас вогнем окропить,
Розплавиться там залізо,
А пуху воно не вхопить...
Сніжана Репеченко. 06.04.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2016
автор: Сніжана Репеченко