Христо Ясенов, Єдина таємниця

Край  нас  життя  проходить  –  безсоння  й  таємниця.
І,  може  буть,  ти  плачеш  за  плином  зжитих  днів;
і  може  ти  страждаєш  в  буденності  й  дрібницях  –
страждаєш,  та  без  ремства,  без  плачу  і  без  слів.

А  ранок  наступає  і  далі  йде  поволі  –
вервечка  безкінечна  із  радості  й  журби.
І  доля  кострубата  гризе  тебе  до  болю,
і  хтось  безжально  крила  зв’язав  навік  тобі.

Край  нас  життя  проходить  –  мелодія  неспинна,
і  вічно  ти,  у  мандрах  знеможений,  спішиш.
І  маєш  таємницю  свою  одну-єдину  -
в  ній  серцем  розм’якаєш,  і  тлієш,  і  гориш.

Христо  Ясенов  
Едничка  тайна

Край  нас  тече  животът  -  той  бдение  и  тайна.
И  може  би  ти  плачеш  над  всякой  минал  час;
и  може  би  ти  страдаш  сред  делничност  безкрайна,
и  страдаш,  но  без  сълзи,  без  ропот  и  без  глас.
 
А  утрото  дохожда  и  пак  си  отминава  -
безкрайна  върволица  от  радост  и  тегла.
И  сещаш  ти  до  болка  съдбата  си  корава,
че  някой  е  превързал  и  твоите  крила.
 
Край  нас  тече  живота  -  мелодия  безкрайна  -
и  вечно  изнемогнал  ти  странствуваш  и  бдиш.
И  криеш  непорочен  една-едничка  тайна,
и  в  нея  се  разтопваш  -  и  тлееш,  и  гориш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657535
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Валерій Яковчук