Цей бруд, що стікає в про́сторінь
з Олімпу стічною канавою,
накриває стерильних людей
з головою, лиш руки стирчать.
Залізає у вуха і ніс,
випікає очі отрутою,
прилипає до шиї, волосся,
застрягає у горлі, мов кістка.
Цей бруд не виводиться революціями,
майданами, танцями, співами,
кров’ю і навіть смертю,
що танець жаский свій веде
на крилах у чорного янгола.
Цей бруд не може вимести
ціла ЖЕД-івська армія
двірників,
не вибере навіть
снігоприбиральна машина.
Остання надія на руки
отих стерильних людей.
Вони ще, погляньте, стирчать
у них над головою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657497
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 05.04.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)