* * *

Не  ламайте  квітневого  рясту,  
не  збивайте  з  травинок  роси.
З  них  дівчина-весна  буде  прясти
килим  щастя,  надії  й  краси.

Не  ламайте  суху  бадилину,
не  вбивайте  на  ній  павучка.
Хтось  один  на  планеті  загинув  –
і  здригається  вічність  гнучка.
 
Не  зламайте  чиюсь  ніжну  душу,
не  убийте  в  ній  віру  й  любов.
Я  так  прошу  усіх,  щиро  прошу:
хай  весна  квітне  знову  і  знов.

Хай  шаліє  весь  світ  солов'ями,
мов  вино,  виграє  в  жилах  кров,
хай  у  кожній  душі,  як  у  Храмі,
живуть  віра,  надія  й  любов.

Проростає  любов'ю  зернина,
живить  віра  буття  колосок,
нас  тримає  на  крилах  надія,  
як  втрапляєм  у  чорний  виток.

Бережімо  ж  душі  самоцвіти,
щоб  там  жоден  струмок  не  змілів.
Лиш  добром  ми  багаті  у  світі  –  
сам  Господь  нам  його  заповів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657347
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.04.2016
автор: Valentina