Розмова з душею

-Є  в  мене  тато?
-На  Небі.
-А  на  землі?
-При  потребі.
-Дому  не  маю?
-Дім  маю.
-Рідні  батьки?
-Де  кохаю.
-Сильно  кохаю?
-Душею.
-Як  я  живу?
-Я  своєю
Мрією  тою
Й  коханням;
Крилами  я  
І  зізнанням.
-Маю  я  тата?
-Лиш  Бога.
-А  на  землі?
-Допомога.
-Як  помагає?
-Очима.
-Це  допомога...?
-Незрима.
-Хто  у  очах?
-Матір  Божа.
-Світить  Сам  Бог?
-Наче  рожа.
-Як  же  батьки?
-Мої  друзі.
-Живе́мо  разо́м.
-По  заслузі.
-Удома  живу?
-Де  кохаю.
-У  мріях  своїх?
-Почуваю.
-Як  почуваю?
-Всю  душу.
-Яка  ця  душа?
-Наче  грушу.
-Хилюся  до  кого?
-До  Неба.
-Лидина  мені...
-За  крайнеба.
-Самотньо  буває?
-Буває.
-Як  же  живу?
-Бо  кохає.
-Як  же  кохаю?
-Душею.
-Як  же  живу?
-Із  ріднею.
-Де  ж  та  рідня?
-Небо-тато.
-Як  же  житя?
-Мені  свято.
-Адже  не  бачу!
-Кохаю.
-Як  я  живу?
-Відчуваю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657137
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: Артишук Марія