Клубами диму безіменного,
Де сонце зіткане із ламп.
Ковтком тропічного, вогненного
Нам розкривається масштаб.
Розмиті дотики - ілюзії..
Що б'ють у скроні навмання.
Реальності легкі конфузії,
Дарують нові убрання.
Клубами диму тьм'яно-пряного
Ростуть бажання і снага.
І сприйняття хмільного п'яного
Дратує тіл палка жага.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657112
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.04.2016
автор: Анастасія Кравець