Життя ми положим за нашу родину,
Величну та вільну свою Батьківщину.
Та хто ж, як не ми, захистить Україну?
Живе нехай завжди, вона не загине!
Бо сенсу немає без рідного краю,
Що сонцем яскравим щоранку вітає,
В якому лунає улюблена мова
І пестить дощем українського слова.
В нас щиро кохають і щедрі від серця,
Яке в такт любові та вірності б’ється.
Цінується праця, а правда – безцінна.
Тому й найрідніша мені Україна.
25.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656896
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.04.2016
автор: Людмила Коваленко