Мілярди давно у офшорах,
15 млн. землі, як труна…
Ковтнула ординська обжора,
Годує.., - своїх Сатана.
Мільярди із жил бурштинових,
А з лісу уже й потрохи…
Течуть у кармани ж.дові,
Як в пропасть з долини струмки.
Що ж лишиться нашим онукам?
Хто житиме в нашій землі…
Всі випили соки катюги,
Поржавіли в стрісі шаблі.
Прокиньтесь козацькії діти,
Онуки безвольних, раби…
Забули дідів заповіти,
Покору здійміть на диби.
Навкруг все неначе поснуло,
Замовкли гаями птахи…
Немовби Вкраїни й не було,
Покинули навіть Боги.
Чекають бандури й трембіти,
У затінку болю й журби…
Що, маємо в пеклі згоріти?
Лаштуймо чужинцям гроби!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656853
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.04.2016
автор: Дід Миколай