Зима. Блокпост.
Околиця на сході.
А на дозорі – зморені солдати.
Рубіж. Форпост.
Підмога на підході.
Наказ один – позицій не здавати.
Темніє . Бій .
Летять в окоп снаряди.
Змішалась ніч з осколками й болотом.
Усі живі?
Затихла канонада.
Блокпост лишився захисним оплотом.
Минає день.
Скінчилася вода.
Снарядів залишилось малувато.
Приціл. Мішень.
На обрії – орда.
Наказ один – позицій не здавати.
Рішучість . Біль.
Хто лишиться живий?
На роздуми хвилин не залишилось .
Армада. Ціль.
-Як настрій, бойовий?-
Підмога дуже вчасно нагодилась.
Боги війни.
Їх звуть так недарма.
Їм не займати вміння воювати.
Вперед, сини!
Назад шляху нема!
І вдарили заряджені гармати.
Весна. Блокпост.
Околиця на сході.
А на дозорі – зморені солдати.
Рубіж. Форпост.
Підмога на підході.
І знов наказ – позицій не здавати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656454
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.04.2016
автор: Оля Андрієвська