Народилось мавпенятко, таке тихе, смирне.
Всі любили мавпенятко, воно ж таке ніжне!
Стало воно підростати, усіх шанувало.
А то раптом помітили, що мінятись стало.
Всі ж хвалили, все давали, ніщо не жаліли.
Воно ж дякувало завжди, всі йому раділи.
А це що ж таке, скажіть? Чомусь знахабніло!
Скрізь бере все, що захоче. Бере дуже сміло.
Все бере, ще й вибирає краще з - поміж всього.
Та ще й сердиться, кричить, як щось не для нього.
Ой, що ж сталось з мавпенятком?
Це ж так неприємно!
Забирає, що захоче, все бере даремно.
Та було ж так і спочатку, лиш не помічали.
Просто виросло велике, тепер закричали.
То маленьке брало мало, мало було треба.
У великого ж мавп'яти - велика потреба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656449
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.04.2016
автор: Надія Башинська