Дощем я стала ранньою весною
І обійшла із нею всі світи.
Завжди хотіла бути із тобою,
Але усе ж я змушена піти.
Піти туди, де сонця вже немає,
Де віє вітер й завжди білі ночі.
А що робить,якщо душа кохає?
А що робить,якшо лиш мокрі очі?
Дощем я стала ранньою весною
І завітала бурею в наш край.
На тебе впала зливою рясною...
Я повернуся, ти лишень чекай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: Sindicate