Хотів сказати, що на написання цих рядочків мене надихнув ЧУДОВИЙ твір Єлени Дорофієвської http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656311 , але в неї чудовий, оптимістичний віршик, ніяк не співпадаючий з настроєм у моєму творі)…..мабуть я сумний настрій виділив із контексту її твору…але, ВЕЛИКА їй подяка за натхнення….що її твори викликають бажання писати щось своє…
[b]«Тут тільки я та крапельки дощу...»[/b]
[color="#0918eb"][b][i]
Тут тільки я та крапельки дощу...
ВІН вже пішов і небо сипле сльози
І суперечок відгриміли грози
Я ж відпускаю, й знаю, що прощу
Тут тільки я – і більше вже нікому
Не потривожить зранену цю душу
Яка подібна іграшці із плюшу
Де відірвав хтось лапку їй свідомо
Тут тільки я – і запах цигарок
Ще проникає залишками в груди
І ще здається, що ти тут і всюди
І що вночі злетим ми до зірок
Але відкрию навстіж вікна й двері
І свіжий протяг витягне останнє
Було кохання – молоде та раннє
Були цілунки в нашому лиш сквері
Та все минуло – замітає листя
Наші сліди, що йшли вдаль паралельно
А дощ асфальт утюжить там ретельно
В нове життя дорога буде чиста
© Микола Карпець (М.К.)
*01.04.16* ID: № 656436
[/i][/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: Микола Карпець))