……. .

Я  захлинаюся,  бачиш,  мені  так  тремтить
Сонце  застОялось  –  треба  настій  змінити
Квіти  сушили,  та  лиш  яскравіли  квіти  
Небо  в  очах  роз  їдало  вогку  блакить
Як  тобі  можна  сказати,  що  я  не  вірю
В  те  що  спасіння  прийде,  хоч  як  бога  нівичи?    
Та  ти  пий  чай,  і  за  двох  бережи  надію.
Лий  мені  з  вуст  її  при  поцілунках  вночі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2016
автор: NNNP