Нехай горить вогнем до тебе шлях.
Нехай незгоди стелять всі дороги.
Я їх пройду! Пройду крізь кожен цвях,
Роздерши без жалю до крові ноги.
Нехай шумить вже висохла трава,
Хай дощ поллє із неба й заливає,
Я буду йти. Я буду йти сама,
Так серце хоче. Серце так і знає.
Я буду йти. Я буду йти як час,
Повільно й швидко. Так, щоб одночасно.
Нехай ніщо вже не розлучить нас:
Ні слово, ні закон, держави гасло.
Ми будем разом! Будем, будем, будем.
Хоч нам незгоди стелять всі дороги,
Здолаєм їх. Відразу і забудем,
І зникнуть назавжди перестороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Ірина Морська