Йшли на обрій кохання тумани,
Йшла на обрій кохання ніч,
У зірках мерехтіло "коханий" - "кохана"
В ейфорії ескізів безсонних віч...
Може, ті розійдуться тумани
На орбітах людських бажань
І у яв попливуть каравани
Арганзою одвічних вагань...
Може,щастя забуло дорогу...
То нехай не боїться... а втім...
Я покинула вже засторогу
У однім з паралельних світів.
Легким дотиком подиху мрії
Дмухну шлейф із вагань, хай летить...
І в безсонні лягає на вії,
Наче літа торішнього нить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова