На самому краєчку землі,
На останньому клаптику суші
Я вплітатиму квітку зорі
Про розгублені в Всесвіті душі.
У стрімких водоспадів і гір
Я молитиму їх порятунку,
З небосхилу наструшую зір
За всі душі - живого дарунку.
Всередині буремних стихій
Я проситиму місця у раю...
Заверни ті гріхи у сувій
І ,ні слова... Мовчи...Я благаю !
І у центрі Землі, У самому ядрі,
Що втомилося з лЮдських пороків,
Я сльозину зітру, розчинюсь у тобі,
В епіцентрі неспалених вроків...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова