Цінуй її –
цю швидкоплинну мить,
як ніжністю
єство твоє бринить,
коли душа увись
жар-птицею летить,
й здається – впав
до ніг тобі весь світ...
Люби її –
оту щасливу мить,
як серце раною
гарячою болить,
як груди сліз
не мають куди лить,
як стогне кров,
немов Дніпро реве...
Бо ті миттєвості –
тоє життя твоє,
що Бог його
один лиш раз дає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656170
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Valentina