Літала ластівка так низько над землею!
А ж тут її побачив яструб звисока й подумав:"Бач , яка стрімка!"
А ще угледів квочку біля хати. То ж каменем упав, бо захотів схопить її синка.
А ластівка помітила. В халепу попала квочка з дітками своїми!
І кинулась на виручку, курча прикрила крилами стрімкими.
Упився яструб кігтями у ніжне тіло, та ластівка боролась сміло.
Й була, скажу вам, не одна. На поміч інші прилетіли, хоч і вони,здавалося, безсилі.
Та разом добре захищати!
Курчат знов водить квочка - мати й літає ластівка стрімка ось біля хати.
А яструба, скажу вам, поклювали... Та що про нього говорити?
Погляньте краще - підростають в квочки діти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656161
Рубрика: Байка
дата надходження 31.03.2016
автор: Надія Башинська