Вибрався наче черв із лона матері-землі,
Відчуваючи навислу над тім'ям небезпеку,
Боячись, що смерть змахне із ним крильми,
Знайдуть людці незграбне тіло у кюветі.
Великі оченята, що вже стріляють блискавками
Зевса,
Вже баче, що ті в образі й подобі не надійні,
Гострий розум, що загострив небесний тесляр,
Ще немовля, але вже не дитина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656141
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Золотий Гомін