Життя після життя
Усі чекають,
ЙдемО ж до забуття,
Усі це знають.
Так хочеться пожить
Хоча би двічі,
Мо’ Бога попросить
Слова провіщі.
Отож вмираємо,
Нас смерть ковтає
І залишаємо,
Що кожен має
Це добре як дітей
Та й ще онуків,
Чи купу лиш ідей
І то без звуків.
А може все дарма,
Нас світ забуде,
Майбутнє то пітьма,
Куди й світ суне.
30.03.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656010
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Георгій Грищенко