і забулося,
що є жити
й що є бути...
як те жито
через пути
проросте...
крізь отрути,
повз просте,
повз складне,
як цвіт рути,
тихо пустить
парашути
і врятує
мене.
ДОГ
30.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655939
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Микита Баян