Забулося

і  забулося,
що  є  жити
й  що  є  бути...
як  те  жито
через  пути
проросте...
крізь  отрути,
повз  просте,
повз  складне,
як  цвіт  рути,
тихо  пустить
парашути
і  врятує  
мене.

ДОГ

30.03.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655939
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Микита Баян