Срібними засяяли вогнями
Мерехтливі зіроньки Стожар.
І котра додолу з них упала -
Значить згасло вже чиєсь життя.
Вигадка чи правда це - не знаю,
Але у народі кажуть так.
Чула розповідь я від бабусі й мами
Про такий незвичний зорепад.
Хай не падають зірки, а світять ясно,
Правильний комусь вказують шлях,
Кожен з нас "купається" у щасті,
Довго хай горить життя свіча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655847
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський