Все життя, як інь і янь,
Загориться і згаса.
Все полярне, як земля.
Юродивість і краса.
Знак на стомленій спині.
Знак, що все добро і зло,
Все єдине у мені.
Чорні букви, біле тло.
Ранок, вечір, день і ніч.
Протилежностей юрба.
Сам з собою віч на віч.
Радість змінює журба.
Нескінченний той потік.
Плюс і мінус, вверх і вниз.
Пряник, поруч з ним батіг.
Сміх за котрим море сліз.
Чорні крила розпустив
Крук живий і неживий.
Тіло фарбою укрив.
Став на віки тільки мій.
В гострих пазурах несе
Сенс невпинного буття.
Світло й тінь понад усе.
Смерть поєднує з життям.
Той малюнок на спині,
Лиш підтвердив те що є.
Та нагадує мені –
Все єдине, все моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2016
автор: Лариса Сорокіна